РОЛЬ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (З ФОТОЗВІТОМ)

Сорочишина Н.А.

Аспірант

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

 Наука і вища освіта : тези доповідей XXІV Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, м. Запоріжжя, 8 квітня 2016 р. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя : КПУ, 2016. – 468 с.

 РОЛЬ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(стр.223-224)

Комерціалізація інновацій є невід'ємною і обов'язковою частиною державного маркетингу, який в свою чергу регулює створення і реалізацію нововведень в рамках національної інноваційної системи. В сучасних умовах держава багато в чому має брати на себе функцію регулювання своїх відносин з бізнесом протягом інноваційного процесу, де головною ідеєю є стимулювання інновацій - головної складової інноваційного підприємництва.

 Комерціалізація інновацій — це сукупність дій від виявлення перспектив комерційного використання нового товару до реалізації її на ринку та отримання комерційного ефекту. Комерціалізація інновацій передбачає отримання економічного ефекту від реалізації науково-технічної розробки, що перебуває на різній стадії завершення, починаючи від ідеї і закінчуючи виробництвом продукції.

 Комерціалізація, як частина державної маркетингової політики інноваційної діяльності повинна будуватися на наступних принципах:

• відкрита економіка, її включеність в глобальне світове господарство;
• законодавчо закріплене право приватної власності, в тому числі і на результати інтелектуальної діяльності;
• рівноправність суб'єктів господарювання, включаючи державу, в економічній діяльності;
• законодавче забезпечення конкурентного середовища, що постійно орієнтує виробників на інтереси споживачів і стимулює безперервне створення інновацій.

         При здійсненні політики стимулювання комерціалізації інновацій держава повинна використовувати цілий комплекс механізмів:

1. Податковий механізм — це податкові заходи, що включають низькі податки (податкові канікули, загальні та галузеві низькі податкові ставки і так далі), спеціальні податкові режими для інноваційних підприємств, податковий режим на інтелектуальну власність, зниження ставки соціального податку по штату, зменшення митних зборів, надання податкових кредитів, податкових пільг за витратами та інвестиціями, прискорену амортизацію і так далі.

2. Фінансово-бюджетний механізм — механізм, що представляє собою пряме фінансування (державні гранти, інвестиції, позики на здійснення інноваційних проектів, надання державних гарантій на одержання іноземних інвестицій) і, в основному, застосовуються в конкретних галузях стратегічної значущості, внаслідок швидкого зростання сектору або в роботі з високоризиковими проектами.

3. Правовий механізм — це правові заходи, що представляють собою забезпечення захисту прав на інтелектуальну власність, де основними заходами захисту стають патенти, авторське право, товарні знаки і ноу-хау. Існує необхідність на законодавчому рівні зробити процес патентування та ліцензування менш дорогим і більш доступним.

4. Розвиток інноваційної структури — це ряд заходів, що забезпечують широкомасштабне протікання інноваційних процесів у державі. До об'єктів інноваційної структури відносяться об'єкти виробничо-технологічної інфраструктури (технопарки, центри колективного користування тощо), інформаційної та експертно-консалтингової інфраструктури (аналітичні центри, центри трансферу технологій, бізнес-асоціації тощо), фінансової інфраструктури (фонди венчурного фінансування, бізнес-ангели і т. д.), кадрової інфраструктури (центри підвищення кваліфікації, коучинг-центри і т. д.), збутової інфраструктури (центри підтримки експорту та ін.).

        Отже, при розробці та реалізації стратегій інноваційного розвитку пріоритетним є створення сприятливого економічного та правового клімату для забезпечення процесу комерціалізації інновацій. Також у процесі стимулювання комерціалізації важливим є системність і спрямованість інноваційної політики на довгострокову перспективу. Держава не повинна орієнтуватися виключно на критерії економічної ефективності при прийнятті рішень про реалізацію стимулюючих заходів, воно має враховувати такі важливі соціально-економічні чинники, як створення нових робочих місць, бюджетна ефективність, нарощування конкурентоспроможності країни, залучення прямих іноземних інвестицій і т. д.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДЛЯ КОНФЕРЕНЦІЇ.

https://docs.google.com/presentation/d/1ByXX9KzRniuMI-lGXCs97uAMYKTIaxWCXcttDVdBnn4/edit#slide=id.p4

ДОПОВІДЬ ДЛЯ КОНФЕРЕНЦІЇ.

СЛАЙД 1.

Роль комерціалізації інновацій в державному маркетингу інноваційної діяльності.

Добрий день!

Свою доповідь я буду будувати на трьох пунктах: про стан інноваційного розвитку в Україні, про державний маркетинг,  про комерціалізацію інновацій.

СЛАЙД 2.

Інноваційна діяльність (таблиця 1).

Ні для кого не секрет, що інноваційна діяльність - це невід'ємна складова конкурентоспроможності кожної країни. Якщо в одних країнах державна влада - це рідна мати для інноваційного розвитку, то в Україні - це злісна мачуха.

Перший слайд дає нам уявлення про стан інноваційної діяльності за період 2000-2014 роки. Для того, щоб краще розуміти ситуацію і суть цих чисел, ми наведемо приклад:

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт  був найвищим у 2012-2013 роках і в середньому становив 11-12 млд.грн. В цей же час в США - це 418-423 млрд. дол.,  в Японії - 160-162 млрд. дол., в Індії - 40 млрд. дол.

Крім цього, незважаючи на певну динаміку в Україні показники інноваційної активності підприємств відстають. Далі як приклад. Пікова точка в інноваційної активності українських підприємств - 2011 рік, сума - 14,34 млрд. грн. Для порівняння: при цьому інноваційна активність лише в сегменті інформаційних технологій в США становить - 568 млрд. дол., Німеччина - 89 млрд. дол., Індія - 28 млрд. дол.

Але як кажуть - ще не вмерла Україна, і тому наші інноваційні підприємства не завдяки, а навіть всупереч нашій державі розробляють і впроваджують інновації.  Так протягом 2012–2014 рр. найвища частка інноваційних підприємств була на підприємствах переробної промисловості (20,3%), з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (18,6%), а також інформації та телекомунікацій (16,3%).

СЛАЙД 3.

Інноваційна діяльність (рисунок 1).

Графічне зображення наочно показує, що наука і промисловість за обсягами і темпами розвитку намагаються йти в ногу один з одним.

Більш того в Україні протягом 2012–2014 рр. 18,1% підприємств із технологічними інноваціями співпрацювали з іншими підприємствами та організаціями, у т.ч. консультантами, комерційними лабораторіями, університетами та іншими вищими навчальними закладами й науково-дослідними інститутами тощо.

СЛАЙД 4.

Джерела фінасування інноваційної діяльності в Україні (таблиця 2).

Як ми бачимо з таблиці, основним джерелом фінансування інноваційної діяльності в Україні є самі підприємства, наступним - зазначаються "інші джерела", тобто вітчизняні інвестори, програми кредитування, участь в інноваційних проектах і так далі. Деяку активність виявляють іноземні інвестори (хоча потік інвестицій міг би бути більше, але в силу економічної і політичної ситуації в країні, рівня корупції інвестори не ризикують вкладати свої кошти).

І як завжди фінансування з державного бюджету - це вселенська печаль інноваційного розвитку України. Прикрим є також те, що навіть іноземні інвестиції майже завжди перевищували за розміром державні обсяги коштів, що виділялися на інноваційну діяльність.

СЛАЙД 5.

Джерела фінасування інноваційної діяльності в Україні (рисунок 2)

Дуже помітна диспропорція в структурі фінансування інноваційної діяльності саме в малюнку. Ці своєрідні сонячні плями - показник важких потуг нашої держави допомогти нашій інноваційній сфері.  Як приклад, для порівняння візьмемо період 2010-2012 роки та уряд США:

Українська держава профінансувала інноваційну діяльність в 2010 році на 87 млн.грн., в 2011 році – 149,2 млн.грн., в 2012 році – 224,3 млн.грн. В свою чергу уряд США мав такі результати за такий же період: 2010 рік - 127,2 млрд.долл., 2011 рік - 127,7 млрд.долл., 2012 рік - 130,7 млрд.долл.

СЛАЙД 6.

Глобальний інноваційний індекс (таблиця 3)

На цьому слайді ви бачите показники глобального інноваційного індексу за три роки, з 2013 по 2015 роки. Ми спеціально зробили таку порівняльну вибірку: у першій частині ми показали положення України по відношенню до світових лідерів в інноваційній діяльності, у другій частині - положення України в інноваційній сфері по відношенню до сусідів.

Глобальний інноваційний індекс (ГІІ) являє собою оцінку діяльності в галузі інновацій в 141 країні. За допомогою цього індексу розглядається вплив заходів стимулювання інновацій на економічне зростання і розвиток.

Індекс розраховується по таким показникам: інститути, людський капітал та дослідження, інфрастурктура, розвиток внутрішнього ринку, розвиток бізнесу та розвиток технологій, економіки знань, результати креативної діяльності.  

Як ми бачимо, в першій частині таблиці останні роки перелік світових лідерів практично не змінюється. Зазначені країни стійко утримують першість у інноваційному розвитку. І, звичайно, на їх фоні позиції України змушують серйозно задуматися.

Але це ще не все...Друга частина таблиці змушує задуматися ще серйозніше, тому що тут розглядається індекс України по відношенню до сусідів.

Кожен з нас напевно чув не раз анекдоти про молдаван, і поки ми періодично сміялися над ними, Молдова зайняла серед наших сусідів найвищі позиції в інноваційному розвитку, випередивши навіть Польщу і Росію. Україна в цьому списку має найнижчі рейтинги. Ось такий анекдот!

СЛАЙД 7 та 8.

Глобальний інноваційний індекс (рисунок 3 та 4)

Графічно глобальний інноваційний індекс України по відношенню до названих країн ви можете бачити на слайдах 7 і 8. У 2015 році Україна за індексом інноваційного розвитку посіла передостаннє місце серед європейських держав, випередивши лише Боснію і Герцеговину.

Причинами наявності такого низького індексу є формування моделі економіки, побудованої на низькотехнологічних галузях, домінуванні виробництва з низькою наукоємністю, високий рівень корупції, нестабільність в економіці, політиці та законодавстві.

СЛАЙД 9.

Державний маркетинг – це...

Враховуючи важке інноваційне становище України, є необхідність використовувати нові методи, підходи і навіть механізми.

Одним з дієвих інструментів державної підтримки інноваційної діяльності ми пропонуємо використовувати державний маркетинг, який в свою чергу є одним з типів соціального маркетингу.  Державний маркетинг — це використання технологій маркетингу у формуванні або впливу на певні сектори, сегменти економіки і державної діяльності, при цьому маркетинг використовується державою в якості механізму державного регулювання.

СЛАЙД 10.

Державний маркетинг в інноваційній діяльності – це...

Серцевиною державного маркетингу в інноваційній діяльності є стимулювання інноваційного розвитку всіх галузей народного господарства для максимально ефективного задоволення потреб людей у контексті забезпечення їх якості життя, що приводить в кінцевому рахунку до максимізації соціального ефекту.

Вважається, що держава, не задовольняючи безпосередньо потреби споживачів, має регулювати всі державні процеси та сприяти ефективному досягненню компромісу інтересів з мінімальними витратами  для суспільства. Однак інноваційна діяльність має свою особливость, тобто може бути не тільки сферою державного регулювання і державних інтересів, але і комерційної сферою впливу та інтересів українського бізнесу. Тому, на нашу думку, треба відзначити, що держава є, по суті, унікальним гравцем інноваційного ринку, тобто держава може бути виробником, споживачем і одночасно регулятором, і таким чином впливати на інноваційну діяльність за рахунок механізмів державного регулювання.

СЛАЙД 11.

Головне завдання державного маркетингу в інноваційній діяльності:

На нашу думку, найголовнішим завданням державного маркетингу в інноваційній діяльності — це формування інноваційного ринку в країні на макрорівні з допомогою ринкового механізму (попиту, пропозиції, ціни, конкуренції), економічних законів, маркетингових технологій та державного регулювання на основі взаємовідносин основних гравців інноваційного сектора — держави, виробників і покупців інновацій.

Поняття «маркетинг» та «ринковий механізм» між собою нерозривно пов'язані. Ринок можна розглядати як механізм, що об'єднує попит та пропозицію для забезпечення процесів купівлі-продажу товарів у даний час і в певному місці, і базовим ставленням суб'єктів ринку є взаємодії з приводу обміну товару на еквівалентну у сенсі вигоди цінність. Все це в свою чергу є суттю маркетингу, тому в процесі застосування маркетингових технологій аналізуються і використовуються всі елементи ринкового механізму.

СЛАЙД 12.

Причини використання державного маркетингу в інноваційній діяльності:

1. Низький рівень інноваційної діяльності в Україні.
2. Нездатність держави підтримувати інноваційну діяльність в Україні прямими методами державного регулювання. Низька політична та економічна ефективність держави.
3. Відсутність в Україні інноваційного ринку і відповідно ринкового механізму.
4. Низький рівень інвестиційної привабливості інноваційної діяльності країни.
5. Недосконалість механізмів державного регулювання.

СЛАЙД 13.

Головна мета використання державного маркетингу:

Держава сьогодні не може на пряму брати на себе основні фінансові зобов'язання щодо розвитку інновацій і впливати на інноваційну діяльність країни, тому вона має створити такі умови, при яких, з одного боку, держава може бути активним учасником в інноваційному секторі нарівні з іншими, а з іншого боку - використовувати непрямі методи державного регулювання для створення сприятливої ситуації на ринку інноваційних технологій.

Використання державного маркетингу, як одного із механізмів державного регулювання дозволило б державі не тільки вкладати кошти в інноваційну діяльність, надавати підтримку інноваційним підприємствам, але і отримувати прибуток від комерціалізації інновацій.

СЛАЙД 14.

Функції державного маркетингу в інноваційній діяльності:

Ми вважаємо, що державний маркетинг повинен в першу чергу виконувати такі функції:

1. Формування структури і рівнів сегментації інноваційного ринку за рахунок визначення пріоритетних інноваційних напрямів.
2. Пошук та залучення учасників інноваційного процесу, формування мотивації і прагнення у гравців інноваційного ринку займатися розробкою і впровадженням інновації і отримувати прибуток від комерціалізації і трансферу інноваційних технологій;
3. Вплив на ринковий механізм, як на механізм примусу, який змушує гравців інноваційного ринку, що переслідують свою мету ( прибуток), функціонувати в кінцевому рахунку на користь українського суспільства і держави.

СЛАЙД 15.

Комерціалізація – це...

1. Частина державної маркетингової політики, тобто державного маркетингу, тому що цей термін притаманний теоріі маркетингу.
2. Сутність дій виявлення перспектив комерційного або державного використання інновацій до реалізації на ринку або на державному рівні та отримання комерційного або соціального ефекту.
3. Отримання результату від реалізації науково-технічних розробок, що перебувають на різних стадіях завершення, починаючи від ідеї і закінчуючи виробництвом продукції.

Комерціалізація - як маркетингове явище, являє собою процес виробництва, виходу та просування нових технологій на ринку інновацій. Комерціалізація включає в себе можливість виробника проінформувати споживача про свої інноваційні досягнення. Для цього необхідно знати, що собою являє ринок інновацій.

Ринок інновацій, як механізм поширення наукомісткої продукції, володіє багатьма рисами товарного ринку, але разом з тим має свою специфіку, яка багато в чому визначається специфікою пропонованого товару (інновацій):

• ринок характеризується величезним розмаїттям товарів — інноваційних проектів;
• має глобальний характер;
• за своєю природою це ринок „покупця”, де переважає пропозиція товарів над попитом;
• покупцями інновацій є професіонали, а мета покупки полягає в підвищенні конкурентоспроможності підприємств і держави.

СЛАЙД 16.

Впровадження інновацій на промислових підприємствах (таблиця 4).

З цього слайда можна сказати, що питома вага підприємств в Україні, що впроваджували інновації протягом зазначеного в таблиці періоду змінювалася непропорційно і не в кращу сторону. Для порівняння у провідних країнах – США, Японія, Франція, Німеччина – частка інноваційних підприємств  - в межах 70-80%, а в Україні найбільший показник становив  – 14,8%.

Питома вага реалізованої інноваційної продуціі в обсязі промислової  за вказаний період зменшився з 9,4% до 2,4%. В той же час в країнах Євросоюзу вона  складає 60%, Японії – 67%, США – 78%.

СЛАЙД 17.

Впровадження інновацій на промислових підприємствах (таблиця 5).

На цьому слайді графічне зображення таблиці.

СЛАЙД 18.

Принципи комерціалізації інновацій, як частини державного маркетингу.

Комерціалізація, як частина державної маркетингової політики інноваційної діяльності повинна будуватися на наступних принципах:

1. Відкрита економіка, її включеність в глобальне світове господарство.
2. Законодавчо закріплене право приватної власності, в тому числі і на результати інтелектуальної діяльності.
3. Рівноправність суб'єктів господарювання, включаючи державу, в економічній діяльності.
4. Законодавче забезпечення конкурентного середовища, що постійно орієнтує виробників на інтереси споживачів і стимулює безперервне створення інновацій.

СЛАЙД 19.

Форми комерціалізації в інноваційній діяльності.

Можливі наступні форми комерціалізації в інноваційній діяльності:

• ліцензування і уступка патентних прав;
• лізинг;
• венчурне підприємництво;
• франчайзинг;
• проведення НДДКР дослідними закладами і науковими організаціями на замовлення промислових підприємств;
• проведення наукових досліджень за рахунок бюджетних програм;
• створення інноваційних компаній на базі наукових розробок різних дослідницьких ВНЗ і організацій, або формування стратегічних альянсів;
• кінцева реалізація готового інноваційного продукту або інноваційної технології;
• використання власних інновацій у внутрішньому інноваційному процесі підприємства.

СЛАЙД 20.

Державні механізми стимулювання комерціалізації.

Державні механізми стимулювання - це по своїй суті механізми державного регулювання, а в плані інноваційного розвитку - це більше механізми стимулювання.

Говорячи про механізми державного регулювання, при вивченні багатьох наукових джерел, ми зробили деякі висновки:

1. Немає єдиної думки фахівців, не має єдиного визначення та єдиної термінології "механізмів державного регулювання".
2. Але не дивлячись на все це, при вивченні механізмів ми побачили, що по своїй суті механізми державного регулювання є універсальними і практично схожими для всіх галузей економіки, відмінності можуть бути в методах впровадження.
3. Механізми державного регулювання не мають чітких меж, і одні і ті ж заходи можуть відноситись до 2-3 механізмів. Механізми між собою пов'язані, існують як єдина система у взаємодії, тобто вони взаємозалежні і взаємопов'язані між собою. Кожен механізм є як би продовженням іншого. Розбалансованість хоча б одного механізму призводить до дисбалансу у всій системі регулювання.

Для себе, для зручності вивчення, ми створили ось такий перелік механізмів.

Державні механізми стимулювання комерціалізації:

1. Податковий механізм.
2. Фінансово-бюджетний механізм.
3. Правовий механізм.
4. Розвиток інноваційної структури.
5. Економічний механізм.
6. Державний маркетинг.

СЛАЙД 21.

Податковий механізм. Приклади заходів стимулювання.

1. Низькі податки (податкові канікули, низькі податкові ставки і так далі).
2. Спеціальні податкові режими .
3. Податковий режим на інтелектуальну власність.
4. Зниження ставки соціального податку .
5. Зменшення митних зборів.
6. Надання податкових кредитів.
7. Податкові пільги за витратами та інвестиціями.
8. Прискорена амортизація.

СЛАЙД 22.

Фінансово-бюджетний механізм.

1. Пряме фінансування (бюджетне фінансування, державні інвестиції, державні гранти, позики на здійснення інноваційних проектів, надання державних гарантій на одержання іноземних інвестицій).
2. Стимулювання комерційних банків та  інших фінансово-кредитних  установ,  що  кредитують  виконання інноваційних   проектів.
3. Майнове   страхування   реалізації   інноваційних  проектів. 

СЛАЙД 23.

Правовий механізм. На нашу думку треба акцентувати увагу на таких аспектах.

1. Захист прав на інтелектуальну власність (патенти, авторське право, товарні знаки, промислові зразки, корисні моделі, фірмові найменування).
2. Захист від недобросовісної конкуренції.
3. Забезпечення комерціалізації.
4. Забезпечення інвестиційної діяльності в інноваційному розвитку.
5. Регулювання підприємницької діяльності в  інноваційному розвитку.
6. Захист споживача  від недобросовісної  інноваційної діяльності та неякісного інноваційного товару.

СЛАЙД 24.

Розвиток інноваційної структури.

1. Виробничо-технологічна інфраструктура (технопарки, технополіси, науково-промислові комплекси).
2. Інформаційна та експертно-консалтингова інфраструктура (центри трансферу технологій, бізнес-асоціації, інкубатори, інноваційні центри).
3. Фінансова інфраструктура (венчурні фонди, бізнес-ангели, інвестиційні фонди).
4. Кадрова інфраструктура (центри підвищення кваліфікації, коучинг-центри ).
5. Збутова інфраструктура (центри підтримки експорту ).

СЛАЙД 25.

Економічний механізм.

1. Визначення основних  тенденцій розвитку  економіки  та їх вплив на інноваційну діяльність.
2. Формування та регулювання ринкового механізму інноваційного розвитку за рахунок впливу на фактори, що  визначають попит, пропозицію, ціноутворення та конкуренцію.
3. Регулювання економічних відносин між учасниками  інноваційного ринку.
4. Забезпечення економічної стабільності і подолання  ринкових криз та провалів ринку в інноваційній сфері.

СЛАЙД 26.

Державний маркетинг.

1. Прогнозування  інноваційного розвитку  та інноваційного  попиту на рівні держави і ринку.
2. Вивчення маркетингового макросередовища та потреб і тенденцій в інноваційному секторі .
3. Вибір цільових  сегментів інноваційного ринку  та визначення пріоритетних інноваційних напрямів і проектів.
4. Визначення конкурентоспроможності  держави.
5. Визначення форм та способів комерціалізації результатів інноваційної  діяльності.
6. Формування та регулювання на основі ринкового механізму  та маркетингу товарообміну інноваціями і, відповідно, ринку інновацій.