СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ ЯК МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ УКРАЇНИ

Н. А. Сорочишина

аспірант

Класичний приватний університет

Формування ефективних механізмів державного управління та менеджменту в умовах сучасної економіки: теорія і практика : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 14 листопада 2014 р. / за ред. В. М. Огаренка, А. О. Монаєнка та ін. – Запоріжжя : КПУ, 2014. – 420 c.

СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ

ЯК МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ УКРАЇНИ

(стр. 165-167)

Україна є складовою частиною світової цивілізації. Цивілізація – складний, багатошаровий соціальний організм вищого порядку. Для того, щоб не зіскочити з рейок цивілізаційного розвитку, необхідно постійно впроваджувати інновації різних напрямків і рівнів.

Інновація спочатку є похідною від духовної сфери, переходячи потім на матеріальний рівень. В духовну сферу (або сферу духовного відтворення) включаються наступні елементи:

• наука – рівень пізнання закономірностей природи та суспільства й умін­ня їх використовувати для розвитку технологічного, економічного та екологічного способів виробництва, у соціально – політичному устрої суспільства;
• культура – естетичне сприйняття природи та суспільства, їх гармонія в динаміці, почуття прекрасного;
• освіта – способи передачі накопичених знань і досвіду, наукової та культурної спадщини, що дозволяють підростаючому поколінню сприйняти соціальний генотип, адаптуватися до навколишнього світу та змін у ньому;
• етика – система правил поведінки людини в суспільстві, моральних оці­нок вчинків, дотримання норм співжиття;
• релігія – світогляд людини і суспільства, системи цілей та мотивацій діяльності людей, виходячи з їх етичних норм і взаємовідносин з іншими конфесіями. 

Проте ядром соціокультурного ладу, головною ознакою у формуванні інноваційного мислення і динаміці української нації, діалозі і взаємодії різних верств суспільства є етика. Необхідно розглянути етику як систему цінностей, що визначають поведінку людини в сім’ї, в колективі, в країні, в світі, його менталітет і тип поведінки, тим самим прискорюючи або сповільнюючи інноваційний розвиток країни. Саме система цінностей, яка лежить в основі менталітету і мотивацій, визначає приналежність до тієї чи іншої цивілізації, спонукає до дій в свій захист.

Система цінностей визначається переважаючими в даному етносі етичними, ідеологічними, релігійними пріоритетами і уподобаннями; вона передається з покоління в покоління за допомогою сімейного виховання і шкільної освіти, літератури і мистецтва, засобів масової інформації. Система цінностей визначає взаємодію між етносами, націями, державами, цивілізаціями, а також відносини людей у родині, в побуті, на виробництві, в соціально-політичній сфері діяльності, в галузі науково-технічної творчості.

Однак при такій високій оцінці системи цінностей слід враховувати ряд істотних факторів її структури та динаміки. Україна будує відносини з усіма цивілізаційними країнами і потрапляє в процес глобалізації системи цінностей, про які можна зазначити наступне:

1. Система цінностей не тільки визначає відмінності між цивілізаціями, народами, країнами, але і є загальною основою діалогу та взаємодії між ними. Існують загальнолюдські цінності і вимоги, властиві будь-якої цивілізації, кожної релігії: “Не убий”, “Не вкради”, “Не чини перелюбу” і т. п. Саме вони цементують єдність людства. Нехтування цими цінностями, забуття їх може призвести до самознищення людства.

2. Система цінностей, утворюючи спадковий генотип людства в цілому і кожної цивілізації, стані, схильна циклічній динаміці. У ній періодично спостерігаються фази криз і переворотів, особливо при зміні світових цивілізацій. Поки не було приватної власності, заповідь “Не вкради” не була потрібна. Основний моральний принцип “Не убий”, що відображає вищу цінність людського життя, не поширювався на рабів, на представників ворожих держав і віросповідань.

3. Формування загальнолюдської системи цінностей на основі діалогу, взаєморозуміння та співробітництва цивілізацій відстає від процесу глобалізації, що розвивається за неоліберальної моделі, з нав’язуванням всьому світу системи цінностей Заходу, а точніше – із застосуванням подвійної моралі. Це викликає природну реакцію тих цивілізацій, які відстоюють свою історичну і соціокультурну самобутність, свою систему цінностей. Від того, яким буде етичний відповідь на виклик сучасної глобалізації, багато в чому залежить майбутнє людства та України.

Зі сказаного вище випливає висновок: система цінностей визначає вигляд цивілізацій, країни, нації, є основою діалогу між ними, ядром соціокультурного ладу. Система цінностей може визначати вектор інноваційного розвитку, пріоритети в житті суспільства. Проблема України полягає в тому, що після розвалу СРСР відбулося перекручення моральних і етичних устоїв, і за короткий проміжок часу українське суспільство стало суспільством з перевернутою системою цінностей, в якій переважала безмежна комерціалізація в дусі неоліберальних реформ. Україна має небезпечну тенденцію розмивання моральних засад, втрати у системі цивілізаційних і національних цінностей. Особливо українська еліта заражена споживчою психологією, духовні та громадянські цінності відходять на другий план.

Саме тому система цінностей може стати найпершим механізмом державного управління, визначаючи цим самим національну ідею, стратегічні пріоритети, установки, переконання і моделі поведінки в суспільстві. Україна потребує розробки та запровадження державних програм виховання і ментального програмування нації в освіті, науці, культурі, етики, заснованих на принципах патріотизму та високої самосвідомості, з урахуванням психічних, інтелектуальних, емоційних особливостей на основі історичного, культурного, соціального та економічного розвитку української спільності. Українське суспільство має визначитися з єдиною державною ідеологією, яка б об’єднала українців і зробила б їх самобутньою нацією і дозволила б, розвиваючи стратегічне інноваційне мислення, встати на нові рейки інноваційного розвитку.

Найголовніший результат останніх місяців життя незалежної України – підйом національної самосвідомості і патріотизму, що є головною цінністю будь-якого народу. Гімн і прапор нашої країни стали популярними і символічними для мільйонів громадян. Україні часто натякали, що незалежність їй далася дуже легко. Дійсно, більше двадцяти років національна еліта легко перекреслювала шанси на побудову сучасної держави на основі унікального потенціалу. Але ситуація, що склалася сьогодні не залишає вибору, українцям доведеться жити по-новому. Держава в центрі Європи змушена йти у ва-банк, формуючи нові цінності, переконання, установки, відносини, щоб перестати бути бідною країною континенту і зберегти право свого голосу на міжнародній арені.

Список використаної літератури

1. Александрова В. П. Розвиток трансферу науково-технічних досягнень в Україні / В. П. Александрова, Т. І. Щедріна // Економіка та прогнозування. – 2001. – № 3. – С. 100–106.
2. Делягин М. Г. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи / М. Г. Делягин. – Москва : Инфра-М, 2000. – 300 с.
3. Лапко О. О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності вітчизняної економіки / О. О. Лапко // Фінанси України. – 1998. – № 6. – С. 31–36.
4. Семиноженко В. Глобалізація і стратегія гуманітарної економіки / В. Семи­ноженко // Вісник НАН України. – 2001. – №4. – С. 8–12.
5. Яковец Ю. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм / Ю. Яковец. – Москва : Экономика, 1988. – 335 с.